А потім прийшла зима.

зимаРік тому був щасливий травень, потім щасливий червень, щасливий липень, щасливий серпень, щасливий вересень, щасливий жовтень і навіть sweet November!
А потім прийшла зима.

І ця зима мене досі не відпускає, хоча на календарі вже червень.
І пригадую ті щасливі ранки рік тому.
А цього року мені просто нічого не хочеться.
Ну два рази вибігли вже на річку, класно!!!
Але… ну щось не те, от ніби й хочеться, але якось пофіг, сил немає, натхнення…, якось більше на автоматі просто виконуєш певні свої обов’язки, а хочеться віднайти десь те бажання жити, поновити енергетичні запаси. Але не знаю, звідки черпати, якщо на все пофіг😔
І навіть пофіг, що за вікном ранковий дощ.
Квітень був важким, надіялась, що в травні буде легше. В травні чекала червня, може буде легше. Але червень — не легше, далі пофіг.
Сумувати теж інколи важливо. Але не затягувати той сум. Даю собі ще шанс на апатію до середини червня, далі потрібно буде витягуватись, як барон Мюнхаузен))
Сорі за ранкову меланхолію.
І переживу, але важко), проте пофіг

Olya Safonova
Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Яндекс

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *